Створення будинків сімейного типу — пріоритетне завдання в системі соціального захисту дітей

ЛОГА31 августа | Общество

Народжуваність на Луганщині зростає. Разом з тим, демографічна ситуація в області досі не всиляє оптимізму. Тому питанням соціального захисту дитинства приділяється особлива увага. Як відмітив заступник голови Луганської облдержадміністрації Олександр Меженський, станом на 1 червня 2006 року луганська статистика нараховує майже 400 тис. неповнолітніх, з них близько 5 тисяч — сироти та діти, які залишилися без батьківської опіки. Про цих дітей дбають державні органи. На цей час вже затверджена відповідна програма, що розрахована на 10 років. У її реалізації задіяні управління у справах неповнолітніх та управління освіти та науки.

Наріжний камінь програми — «кожній дитині — власна родина». Для цього замість інтернатних закладів дітей намагаються улаштувати у прийомні сім’ї та будинки сімейного типу. Якщо родина вважає, що з якихось поважних причин не готова чи не може всиновити малюка, вона може взяти його на виховання. Дбаючи в першу чергу про інтереси дітей, облдержадміністрація навіть спростила цю процедуру. «Бо який гарний не був би інтернат, але в сім’ї дитинці завжди краще», — підкреслює Олександр Меженський. Держава в свою чергу гарантує соціальні виплати на кожну дитину.

В Луганській області з завданням створення будинків сімейного типу дуже добре справляються територіальні громади Попаснянського, Краснодонського та Стаханівського районів. Вони вже виділили житло для цих сімей, відпрацювали програму фінансування.

Паралельно проводиться програма розформування інтернатів: в одному закладі має бути не більше 50 дітей. Це повинно забезпечити більш індивідуальний підхід до вихованців. Задля полегшення їх соціальної адаптації у дорослому віці навчатися вони будуть не в межах свого інтернату, а в школі, на території якої цей інтернат розташований.

В області також йде велика робота з безпритульними дітьми. Створена ціла мережа притулків, працює обласний центр реабілітації. Регулярно проводяться рейди «вулиця-вокзал-притулок». Внаслідок цих заходів минулого року виявлено майже 1100 дітей. Цього року ситуація дещо краща — 940 дітей, але лише 50 з них — дійсно не мають опіки. Цими дітьми, незалежно від того мають вони опікунів чи ні, займаються соціальні служби. Якщо дитина з неблагополучної родини, до такої сім’ї направляють психолога, щоб кваліфіковано розібратися у проблемі.

Держава захищає інтереси кожної дитини-сироти. Якщо вона не має житла, місцева територіальна громада вирішить це питання до її повноліття. Якщо не має можливості отримати робочу професію, обласні органи самоврядування та районні громади нададуть необхідну допомогу. Такі діти мають право на вступ до будь-якого вищого навчального закладу чи професійно-технічного ліцею поза конкурсом. Соціальні служби відстежують долю дитини до отримання нею повної освіти. Держава подбає також про подальше працевлаштування.

«Якщо роботу проводити планомірно, системно, то люди самі будуть звертатися до соціальних служб по допомогу. Вулиця — це крайній показник того, що дитина не потрібна ні сім’ї, ні суспільству», — вважає Олександр Меженський.

Обсудить     Распечатать     Нашли ошибку?