Тарифы на воду на Луганщине не только самые высокие, но еще и незаконно принятые

Молодогвардеец22 августа | Общество

Судя по событиям последних дней, рулевые Луганского областного совета Валерий Голенко и Владимир Пристюк продолжают пребывать в состоянии, близком к панике. О чем свидетельствуют их истерично-брутальные попытки заткнуть рот всем тем, кто осмеливается говорить и писать на концессионную тему. Наивные…Хотя — дело ясное: деньги любят тишину, тем более деньги «мутного» происхождения. Впрочем, душевное состояние этих деятелей нас интересует постольку поскольку, и все, что мы можем им посоветовать, это непременно обратиться со своими проблемами к психоаналитику, или, если уж совсем дело дрянь — к психиатру…

Нас же, как, собственно, и абсолютное большинство жителей области, в данный исторический момент занимает несколько иное, а именно: те баснословные тарифы на воду, которые областной совет установил, по нашему убеждению, в интересах самого концессионера. При этом интересы простых людей, естественно, были проигнорированы. В прошлом номере мы опубликовали таблицу тарифов на воду по всем областным центрам Украины, и снова поймали областных чиновников на лжи — оказалось, что луганчане вынуждены платить за воду больше, чем жители других городов страны.

Судя по событиям последних дней, рулевые Луганского областного совета Валерий Голенко и Владимир Пристюк продолжают пребывать в состоянии, близком к панике. О чем свидетельствуют их истерично-брутальные попытки заткнуть рот всем тем, кто осмеливается говорить и писать на концессионную тему. Наивные…Хотя — дело ясное: деньги любят тишину, тем более деньги «мутного» происхождения. Впрочем, душевное состояние этих деятелей нас интересует постольку поскольку, и все, что мы можем им посоветовать, это непременно обратиться со своими проблемами к психоаналитику, или, если уж совсем дело дрянь — к психиатру…

Нас же, как, собственно, и абсолютное большинство жителей области, в данный исторический момент занимает несколько иное, а именно: те баснословные тарифы на воду, которые областной совет установил, по нашему убеждению, в интересах самого концессионера. При этом интересы простых людей, естественно, были проигнорированы. В прошлом номере мы опубликовали таблицу тарифов на воду по всем областным центрам Украины, и снова поймали областных чиновников на лжи — оказалось, что луганчане вынуждены платить за воду больше, чем жители других городов страны.

Депутатське звернення народного депутата України Анатолія Ягоферова до прокурора Луганської області, державного радника юстиції 3-го класу Юрія Ударцова

Луганською обласною радою (далі — Рада) 29 травня 2008 року було прийнято рішення за № 22/11 «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» (далі — Рішення), згідно якого були затверджені тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються обласним комунальним підприємством «Компанія «Луганськвода» (далі — ОКП «Компанія «Луганськвода») по трьом групам споживачів (населення, бюджетні організації, інші).

Прийнявши Рішення, Рада, яка є суб’єктом владних повноважень, порушила права та інтереси мешканців і підприємців Луганської області, оскільки змусила їх платити вказаному підприємству за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення тарифи, які затверджені з порушенням вимог чинного законодавства України, що обґрунтовується наступним.
При прийнятті Рішення Радою не були дотримані та були порушені наступні норми права.

І. Щодо відсутності повноважень у Ради для прийняття Рішення.

1. Не дотримана частина 2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи місцевого самоврядування, яким є Рада, зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже Раду ця норма зобов’язує діяти не як їй заманеться, а тільки на підставі, тільки в межах повноважень, а головне тільки у спосіб (тобто за правилами), що передбачені Конституцією та законами України, перш за все при прийнятті нормативно-правових актів (яким є Рішення), які стосуються прав, свобод та інтересів громадян та юридичних осіб.

2. Не дотримана частина 2 ст.143 Конституції України, якою передбачено, що обласні ради, поряд з іншими питаннями, зазначеними у даній нормі, вирішують інші питання місцевого значення, але ж тільки ті, які законом віднесені виключно до їхньої компетенції.

3. Не дотримана частина 1 ст.144 Конституції України, якою передбачено, що органи місцевого самоврядування (отже й Рада), виключно в межах своїх повноважень, визначених саме законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

4. Не дотриманий пункт 2 частини 1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже вказана норма передбачає, що встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги мають право не усі органи місцевого самоврядування, до яких згідно ст.140 Конституції України та ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносяться:

- сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради;

- виконавчі органи сільських, селищних міських, районних у містах рад (виконавчі комітеті, відділи, управління та інші створювані вказаними радами виконавчі органи), а тільки ті органи місцевого самоврядування, яким вказані повноваження надані законом, та тільки у порядку та у спосіб, які передбачені законом.

5. Не дотримана частина 3 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою передбачено, що представницькі органи місцевого самоврядування, до яких згідно ч.2 вказаної статті належать також і обласні ради, а також інші органи та посадові особи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку та у межах, визначених вказаним законом та іншими саме законами України.

З вказаної норми слідує, що законом не може бути передбачено, що одне й те ж повноваження на відповідній території здійснюють одночасно декілька органів місцевого самоврядування. Отже відповідне повноваження мають право виконувати тільки ті органи місцевого самоврядування, безпосередньо до компетенції яких те чи інше повноваження віднесено законом.

6. Порушена стаття 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначені повноваження безпосередньо обласних рад, та серед норм якої відсутні такі повноваження обласних рад, як повноваження щодо встановлення або затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, або на будь-які інші житлово-комунальні послуги.

Слід зазначити, що будь-якими іншими законами України також не визначено, що повноваження по встановленню чи затвердженню цін/тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесені саме до повноважень обласних рад. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що:

- усі вищезазначені норми свідчать, що Рада повинна виконувати тільки ті повноваження, які віднесені законом безпосередньо до її компетенції, тобто саме до компетенції обласних рад;

- у Ради відсутні повноваження щодо прийняття Рішення, а отже приймаючи Рішення, Рада, як суб’єкт владних повноважень, вийшла за межі повноважень, наданих їй законами України.

ІІ. Щодо порушення Радою передбачених чинним законодавством порядку прийняття Рішення та порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

7. Порушений підпункт 2 п.а ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади та погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Виходячи із вказаної норми та положень п.5.24 ДСТУ 4163-2003, що затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03 № 55, який передбачає здійснення погодження будь-якого організаційно-розпорядчого документу (до яких відноситься Рішення), питання щодо встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення ОКП «Компанія «Луганськвода», яке знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, повинно було бути погоджено з відповідними виконавчими органами усіх сільських, селищних, міських рад, на території яких вказане підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення до внесення його на затвердження органу місцевого самоврядування, який має повноваження згідно закону по встановленню, затвердженню тарифів на житлово-комунальні послуги.

Як мені відомо, ніякі виконавчі органи будь яких місцевих рад Луганської області не погоджували питання щодо тарифів, про які йде мова у Рішенні згідно вказаної норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином Радою, при прийнятті Рішення були порушені пп..2 п.а ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вказані вимоги зазначеного ДСТУ, який, як слідує з п.1.1 ДСТУ, поширюється на організаційно-розпорядчі документи усіх органів місцевого самоврядування, в тому числі Рішення Ради.

8. Порушений пункт 2 ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого другу групу житлово-комунальних послуг, які згідно зазначеної норми поді­ляються залежно від порядку затвердження цін/тарифів на них, складають житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території та порушена частина 3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.06 № 959, якими передбачено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та надання з урахуванням витрат із здійснення капітальних вкладень з відрахуванням податку на прибуток, збільшених на суму податку на додану вартість.

Із зазначених норм слідує, що ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги повинні затверджуватися для надання на конкретно визначеній території (село, селище, місто) з урахуванням економічно обґрунтованих витрат на виробництво та надання вказаних послуг саме на зазначеній території, а ні взагалі по підприємству, яке здійснює виробництво житлово-комунальних послуг.

Вказане обґрунтовується наступним.

Частиною 3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Кабінетом Міністрів України Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 959, був затверджений Порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі — Порядок), п.34 якого передбачено, економічно обґрунтований тариф визначається як сума повної планової собівартості одиниці відповідної послуги та витрат із здійснення капітальних вкладень з відрахуванням податку на прибуток (грн. за 1 куб.м.).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що формування тарифів підприємствами здійснюється відповідно до річних планів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, який (річний план виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення), відповідно до п.4 розділу ІІ вказаного Порядку, розробляється окремо за видами вказаних послуг на підставі фактичного та прогнозованого обсягів виробництва і надання послуг з урахуванням, зокрема, таких техніко-економічних факторів, як зміна обсягів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту.

Отже, виходячи з вказаної норми Порядку, формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення повинно здійснюватися відповідно до річного плану виробництва окремо за видами вказаних послуг з відображенням в ньому техніко-економічних факторів, а саме: обсягів виробництва і надання вказаних послуг не в цілому по підприємству, а по кожному населеному пункту, в яких ОКП «Луганськвода» надає зазначені послуги.

Слід зазначити, що ОКП «Компанія «Луганськвода» є підприємством, яке знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області. Свою діяльність зазначене підприємство здійснює через 22 відокремлені структурні підрозділи, кожен з яких здійснює свою діяльність безпосередньо на території відповідних населених пунктів Луганської області.

У кожному населеному пункті Луганської області в межах якого здійснює свою діяльність зазначене підприємство через вказані відокремлені структурні підрозділи, технологічний процес виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є різним, або має свої особливості, крім того, кожний населений пункт Луганської області має різну кількість споживачів, виходячи з якої відповідно до Порядку розраховуються обсяги виробництва і надання зазначених послуг (до яких (до обсягів) включаються обсяг підйому та подачі води, пропуску стічних вод, їх очищення, норм питомих витрат паливо-енергетичних ресурсів і т.д.), а отже:

1) обсяги виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, які повинні відображатися у плані, про який йде мова вище по кожному населеному пункту, є різними у кожному населеному пункті Луганської області;

2) економічно обґрунтовані витрати на виробництво та надання вказаних послуг, які розраховуються виходячи із обсягів, вказаних у п.1, що зазначений вище, на території різних населених пунктів також є різними;

3) тарифи на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення є різними для кожного населеного пункту і повинні встановлюватися окремо для кожного населеного пункту Луганської області.

Але ж тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені Рішенням розраховані з урахуванням витрат на їх виробництво в цілому по вказаному підприємству, а ні окремо по населеним пунктам, а отже, розмір вказаних тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в зрівнянні з економічно обґрунтованими витратами на виробництво та надання вказаних послуг по певним населеним пунктам є не рівнозначним.

Можливо здійснити висновок, що для деяких населених пунктів розміри тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення є нижчими, ніж економічно обґрунтовані витрати на виробництво та надання вказаних послуг, а для інших населених пунктів, в тому числі для м.Луганська, вказані тарифи, які затверджені Рішенням, є значно вищими ніж економічно обґрунтовані витрати на виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

З вищевикладених норм також слідує, що будь-який суб’єкт, який, наприклад, є споживачем зазначених послуг на території м.Луганська, не повинен сплачувати грошові кошти за вказані послуги у розмірі, більшому ніж розмір економічно-обґрунтованих витрат на їх виробництво та надання саме на території міста Луганська з урахуванням витрат із здійснення капітальних вкладень з відрахуванням податку на прибуток (у разі якщо такі витрати відповідно до Порядку були включені до тарифів, а на мою думку вказані витрати були включені до тарифів) та суми податку на додану вартість (далі — ПДВ).

В противному випадку, що і має місце при прийнятті Рішення, має місце порушення ч.4 ст.41 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і що право приватної власності є непорушним (згідно ст.ст.316, 192 Цивільного кодексу України, гроші є об’єктом права власності), тобто має місце протиправне, а саме: в порушення Порядку, позбавлення споживачів права власності на їх грошові кошти, оскільки споживачі повинні зайво сплачувати необґрунтовані суми.

Якщо ж припустити, що дії Ради по встановленню тарифів не по окремим населеним пунктам Луганської області та без врахування економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та надання саме на території відповідного населеного пункту, а в цілому з урахуванням витрат на виробництво та надання вказаних послуг всього підприємства є правомірними, то якщо б ОКП «Компанія «Луганська», наприклад, здійснювало свою діяльність на території всієї країни, або також за її межами, то споживачі, наприклад, м.Луганська, повинні були б сплачувати тарифи з урахуванням усіх витрат підприємства на виробництво та надання вказаних послуг, які (витрати) формуються у процесі вказаної діяльності підприємства на усій вищезазначеній території.

Отже, встановивши Рішенням тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не по кожному населеному пункту Луганської області, як того передбачає чинне законодавство України, перш за все пункт 2 ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Рада порушила норми ч.4 ст.41 Конституції України та норми пунктів 3, 4, 34 Порядку.

9. Порушені ст.21 Конституції України, відповідно до якої права людини є непорушними та пункт 2 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено право споживачів житлово-комунальних послуг одержувати інформацію про структуру ціни/тарифу.

Виходячи з вказаних норм, кожен споживач послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, маючи вказане право, повинен мати можливість на його реалізацію, але ж, прийнявши Рішення, Рада позбавила споживачів вказаних послуг можливості на реалізацію вказаного права, а отже, своїми діями Рада здійснила дії щодо порушення зазначеного права.

Вказане обґрунтовується наступним.

Рада, затвердивши Рішенням тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, як особа, якій (крім розробника проекту регуляторного акту, а саме проекту Рішення) єдиній відома структура вказаних тарифів повинна була довести вказану структуру, шляхом її визначення у Рішенні до відома усіх заінтересованих осіб, зокрема усіх споживачів цих послуг, які, як зазначалося вище, відповідно до пункту 2 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» мають право одержувати інформацію про структуру відповідного тарифу та до відома усіх виконавців вказаних послуг, якими, наприклад, у м.Луганську є житлово-експлуатаційні організації.

Висновок про те, що тільки Рада та розробник проекту регуляторного акту, а саме проекту Рішення єдині, хто знають структуру затверджених Рішенням тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, зроблений виходячи з наступного.

Як зазначено у повідомленні про опублікування проекту регуляторного акту «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються обласним комунальним підприємством «Компанія «Луганськвода» розміщеному у друкованому засобу масової інформації «Наша газета» за № 28-29 (2853-2854) від 28.02.2008 р., з 28.02.2008 зазначений проект з аналізом регуляторного впливу розміщено в мережі Інтернет на веб-сайті www.zkh.lg.ua у розділі «Тарифи».

Розглянувши вказаний проект регуляторного акту (проект Рішення), роз­міщений на вищевказаному веб-сайті та порівнявши його з Рішенням, чітко видно, що тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які мали місце в проекті Рішення та тарифи, які затверджені Рішенням суттєво відрізняються одні від одних.

Також структура тарифів, які були подані на затвердження ОКП «Компанія «Луганськвода», відрізняється від структури тарифів, які були затверджені Радою в Рішенні, а отже ніхто крім Ради та розробника проекту Рішення не володіє інформацією щодо структури затверджених Рішенням тарифів. Слід зазначити, що в самому Рішенні також не міститься ніяких норм, яки б забезпечували можливість реалізації споживачами їх права, передбаченого пунктом 2 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, Рада, не визначивши у Рішенні структуру вказаних тарифів, та не передбачивши в Рішенні норми, яки б забезпечували можливість реалізації споживачами їх права, передбаченого пунктом 2 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порушила вимоги пункту 2 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.21 Конституції України.

10. Порушено п.35,37 Порядку, якими передбачено, що тарифи, формуються для трьох груп споживачів — населення, бюджетні установи, інші споживачі, при цьому групи споживачів повинні визначатися на основі оцінки економічної обґрунтованості розподілу витрат між групами споживачів, а тарифи, які включають витрати на здійснення капітальних вкладень фіксуються на строк, передбачений для виконання програми розвитку систем з централізованого водопостачання та водовідведення.

На скільки мені відомо, тарифи, що затверджені у Рішенні містять у собі витрати на здійснення капітальних вкладень, але ж при цьому Рада не затверджувала ніяку програму розвитку систем з централізованого водопостачання та водовідведення, а отже з урахуванням вимог п.37 Порядку, Рішення, яким затверджені тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які включають витрати на здійснення капітальних вкладень, могло мати місце тільки після затвердження Радою відповідної програми розвитку систем з централізованого водопостачання та водовідведення, з фіксуванням в ньому (Рішенні) тарифів на строк, передбачений для виконання вказаної програми.Таким чином, Рішення прийнято Радою з порушенням п.37 Порядку.

Щодо порушення п.35 Порядку, слід зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач це фізична чи юридична особа. Таким чином, оскільки, відповідно до п. 35 Порядку тарифи формуються для трьох груп саме споживачів, у такій групі споживачів як населення, до якого відносяться виключно фізичні особи, не могли бути зазначені суб»єкти, які є юридичними особами (об’єднання співвласників багатоповерхових будинків, кооперативи, релігійні та інші організації, садівничі та городницькі товариства). Отже має місце порушення п.35 Порядку.

11. Порушений п.34 Порядку, яким, як вже було зазначено, передбачено, що економічно обґрунтований тариф визначається як сума двох показників, а саме повної планової собівартості одиниці послуги та витрат із здійснення капітальних вкладень з відрахуванням податку на прибуток та ч.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Вказане обґрунтовується наступним.

1) Ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується з розміру затверджених в установленому порядку цін/тарифів.

Підпунктом 1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Підпунктом 3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг згідно з типовим договором.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі — Правила та(або) Типовий договір) передбачено, що договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення укладається з суб’єктом, який є виконавцем зазначених послуг, якому (виконавцю) споживач зобов’язаний оплачувати вказані послуги.

Пунктом 2 вказаних Правил передбачено, що централізоване постачання та водовідведення — це послуги, спрямовані на задоволення потреб споживачів у холодній воді та відведенні стічних вод, які (послуги) надаються виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення.

З вказаних норм слідує, що:

- у споживачів послуг з централізованого водопостачання та водовідведення безпосередньо договірні відносини з питань надання вказаних послуг існують лише з виконавцями зазначених послуг;

- споживачі вказаних послуг повинні здійснювати їх оплату безпосередньо виконавцям зазначених послуг або за рішенням виконавця — іншим особам, а отже у тарифах на вказані послуги, відповідно до Порядку, повинні бути враховані економічно обґрунтовані планові витрати саме виконавців зазначених послуг, які в свою чергу (у разі, якщо вони одночасно не є виробниками зазначених послуг), відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» повинні укласти з виробниками зазначених послуг відвідні договори.

Іншими словами, у випадку коли виконавець послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не є виробником вказаних послуг, у тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення повинні бути враховані економічно обґрунтовані витрати як виконавця так і виробника вказаних послуг, в іншому разі, має місце порушення п.34 Порядку.

З пункту 1 та додатку Рішення слідує, що ОКП «Компанія «Луганськвода» затверджені тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які вказане підприємство надає споживачам, вказаним у додатку Рішення, а отже, з урахуванням вищенаведених норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил, відносно споживачів, вказаних у додатку Рішення, вказане підприємство є виконавцем зазначених послуг, безпосередньо якому споживачі повинні сплачувати за тарифами, затвердженими Рішенням плату за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Але ж, наприклад, у місті Луганську ОКП «Компанія «Луганськвода» не для усіх споживачів є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Так, у м.Луганску встановлена система, яка унормована актами Луганської міської ради та її виконавчого комітету, згідно з якою виконавцями послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для населення міста Луганська, яке мешкає в житлових будинках, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних організацій, які стали переможцями відповідних конкурсів, що проводило управління економіки Луганської міської ради, є вказані житлово-експлуатаційні організації, а отже саме вони повинні мати договірні відносини із споживачами і саме їх витрати повинні бути враховані у тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Але ж, як слідує з Рішення, для населення, яке мешкає у будинках, що знаходяться на балансі вказаних організацій, які є виконавцями послуг з централізованого водопостачання та водовідведення щодо вказаного населення, Рішенням не встановлені тарифи, а отже:

- у тарифах, затверджених Рішенням, відповідно до вищезазначених норм законодавства, не враховані економічно обґрунтовані витрати зазначених житлово-експлуатаційних організацій м.Луганська, що є порушенням п.34 Порядку та ч.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;

- для населення (споживачів), для якого ОКП «Компанія «Луганськвода» не є виконавцем, вказане підприємство не має права нараховувати за тарифами, затвердженими Рішенням плату за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

12. Порушено п.3 Порядку, згідно якого формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, оскільки при розрахунку тарифів, затверджених Рішенням в планових витратах враховані технологічні нормативи використання питної води, які не затверджені відповідно до п.12 Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 15.11.2004 № 205 (далі — Порядок по нормативам).

Вказане обґрунтовується наступним.

Пунктом 11 Порядку по нормативам передбачено, що поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води використовуються для визначення нормативних обсягів використання води підприємствами та визначення витрат операційної діяльності на одиницю продукції (послуг).

Пунктом 12 Порядку по нормативам передбачено, що вказані нормативи розробляються кожним підприємством за методиками розробки поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води та/або за галузевими технологічними нормативами використання питної води, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та водного господарства та енергозбереження і затверджуються органами місцевого самоврядування на термін до 5 років.

Як мені відомо, у тарифах, затверджених Рішенням враховані вказані технологічні нормативи, не погоджені вищевказаними місцевими органами виконавчої влади та не затверджені органами місцевого самоврядування, шляхом видання відповідних актів, відповідно до положень про вказані органи та ч. 1, 6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таким чином, має місце порушення п.12 Порядку по нормативам, і, як наслідок, п.3 Порядку.

13. Порушено п. 42 Порядку, яким передбачено обов’язковість отримання висновків Державної інспекції з контролю за цінами або її територіальних органів щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов’язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Вказане порушення обґрунтовується тим, що у Рішенні відсутня інформація про наявність вказаних висновків, а отже, я вважаю, що вказані висновки були відсутні.

14. Порушені ст..20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 № 4-р зі змінами до нього, відповідно до яких проект Рішення, яке є рішенням, що може вплинути на конкуренцію, зокрема на встановлення і зміну правил поведінки на ринку суб’єктів господарювання та призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, повинно бути погоджено Радою з відповідними органами Антимонопольного комітету України.

Вказане порушення обґрунтовується тим, що у Рішенні відсутня інформація про наявність вказаного погодження, а отже, я вважаю, що вказане погодження було відсутнє.

15. Порушена ст.13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Вказане обґрунтовується наступним.

Частиною 2 ст.13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності — у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Частиною 4 ст.13 вказаного Закону передбачено, що при визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах 1,2,3 вказаної статті Закону:

- надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації;

- забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Виходячи із вказаної норми, тобто ч.4 ст.13 зазначеного Закону, Рада, яка є регуляторним органом відносно Рішення, повинна була визначити друкований засіб масової інформації, в якому повинні були бути опубліковані повідомлення про оприлюднення проекту Рішення, проект Рішення та аналіз його регуляторного впливу з наданням переваг офіційному саме друкованому засобу масової інформації, який розповсюджується на території усієї Луганської області.

Всім відомо, що у Ради є такий офі­ційний друкований засіб масової інформації це газета «Наша газета», але ж, в порушення вказаних норм, проект Рішення та аналіз його регуляторного впливу не були надруковані у вказаній газеті, або в будь-якому іншому друкованому засобі масової інформації, а розміщені в мережі Інтернет.

Вказані дії Ради призвели не тільки до порушення вказаних норм, а й ст.4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», відповідно до якої принципи державної регуляторної полі­тики ґрунтуються на прозорості та врахування громадської думки, але ж, розмістивши вказані документи в мережі Інтернет, Рада позбавила велику кількість осіб, які не мають доступу до мережі Інтернет, можливості надати свої зауваження та пропозиції до проекту Рішення.
ІІІ. Щодо невідповідності п. 5 Рішення вимогам чинного законодавства України

16. Норма, визначена у п.5 Рішення порушує вимоги частини 2 ст.19, частини 2 ст.143, частини 1 ст.144 Конституції України, статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.7, 14, ч.2,3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пп.2 п.а ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядок.

Частина 2 ст.19, частина 2 ст.143, частина 1 ст.144 Конституції України, як вже зазначалося вище, містять у собі норми, суть яких полягає у тому, що Рада, як орган місцевого самоврядування повинна діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, зокрема у межах повноважень, які надані Раді статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 Рішення, Рада дозволила товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» користуватися тарифами, які затверджені для ОКП «Компанія «Луганськвода» у п.1 Рішення.

Слід зазначити, що:

1) відповідно до п.3 Порядку формування тарифів здійснюється підприємствами відповідно до їх економічно обґрунтованих планових витрат, але ж вказане товариство не подавало на погодження згідно пп.2 п.а ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органам місцевого самоврядування розрахунки тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та надання, як то передбачено чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Порядком, та не отримувало, у порядку, передбаченому чинним законодавством України та на підставі п.42 Порядку, у Державній інспекції з контролю за цінами або у її відповідному територіальному органі висновки щодо розрахунків своїх економічно обґрунтованих планових витрат, пов’язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, у зв’язку з чим п.5 Рішення порушені вказані норми законодавства;

2) у Рішенні тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення затверджені виключно для ОКП «Компанія «Луганськвода», а ні для будь яких інших підприємств, а отже у вказаних тарифах повинні бути враховані виключно витрати зазначеного підприємства;

3) й, головне, у Ради, як у органа місцевого самоврядування, відсутнє повноваження на вирішення питання, про яке йде мова у п.5 Рішення, а отже, Рада, вирішивши вказане питання порушила вимоги частини 2 ст.19, частини 2 ст.143, частини 1 ст.144 Конституції України, статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З урахуванням вищевикладеного п.5 Рішення є незаконним.

Враховуючи все вищевикладене, на підставі Закону України «Про прокуратуру», ст.16,17 Закону України «Про статус народного депутата України», прошу:

1. Припинити порушення вищезазначених норм законодавства, а також прав громадян, що мешкають в Луганській області, з боку Луганської обласної ради шляхом внесення протесту на рішення Луганської обласної ради від 29.05.08 № 22/11 «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення».

2. Притягнути у встановленому законодавством порядку до відповідальності посадових осіб, які допустили прийняття вище­вказаного незаконного рішення.

Обсудить     Распечатать     Нашли ошибку?